Вісник

Енергетика і майбутнє України — в Європі?

Джон Гербст
Надзвичайний і Повноважний Посол Сполучених Штатів Америки в Україні

Я вдячний пану Бойко і керівництву «Нафтогазу України» за запрошення виступити на такій важливі конференції, а також за організацію виставки, що відкрилась вчора.
Перш за все, дозвольте мені сказати ось про що. Нам в американському посольстві відомо, що Україна збільшує видобуток нафти і природного газу на суші і на морському шельфі, а також шукає можливості отримання нафти і газу через міжнародні ринки. Ми також знаємо, що Україні необхідно підвищувати енергоеф-ективність і покращувати потенціал для розробки значних запасів метану вугільних пластів. Для здійснення цих проектів, починаючи з геологічної розвідки і закінчуючи транспортуванням, Україні необхідні будуть сучасне обладнання і технології. Сполучені Штати визнані одним із світових лідерів в розробці і виробництві енергоефективних технологій для всіх напрямків нафтогазової галузі. Між іншим, американське обладнання експонується на виставці «Нафта і газ-2004», яку влаштувало АККО Інтернешнл і яка проводиться разом з цією конференцією. Я раджу відвідати її і ознайомитись з експозиціями восьми провідних американських виробників та їхніх дистриб’юторів: «Техасо», «Вакег Oil Tools», «Нопеу\¥еП», «АМОТ Controls»/ «METRIX Instrument Company», «ARTVIK» (представлена компанією «Sindec»), «ASCO» / «Jousomatic» (яка представлена компанією «ІТО Ltd»), «Emerson Process Management» / «Fisher-Rosemount», «Limi-torque» (представлена компанією «Каштії»).

Крім цього, Департамент торгівлі США представляє на цій виставці шість нових на цьому ринку американських компаній, які шукають агентів /дистриб’юторів в Україні
А тепер я хотів би поговорити з Вами про майбутнє України в Європі і про те, яку важливу роль відіграє в цьому енергетика, що в усьому світі вважається ключовою складовою економічного росту і національної безпеки. Україна як велика промислова країна, споживає багато енергії, і, завдяки своєму географічному розташуванню на перехресті між Росією і Європою, є основним транспортером нафти і газу на Захід. Тому, необхідність диверсифікації джерел енергії та прагнення енергетичної незалежності є, чи, з нашої точки зору, має бути центральним стовпом безпеки країни. Ці міркування були підтверджені і різко привернули до себе увагу через нещодавнє підвищення цін на нафту.

Україна, однак, залишається надзвичайно залежною від єдиного постачальника — Росії. До певної міри, географічне розташування робить цю ситуацію невідворотною. В той же час, Україна має добре розвинену систему нафто- і газопроводів, вона багата на природні ресурси і має величезні запаси невикористаних ресурсів. Більше того, Україна ще не скористалась перевагами щодо можливостей диверсифікації джерел енергії і зменшення своєї залежності від одного постачальника.

Я впевнений, що кожен із присутніх тут давно знає, що США рішуче підтримують використання нафтопроводу «Одеса-Броди» для транспортування каспійської нафти з Чорного моря до Європи. По-перше, ми хочемо бачити якомога більше експортних маршрутів для зростаючих об’ємів видобутку на Каспії. По-друге, ми вважаємо, як зазначалося, що диверси¬фікація шляхів енергопостачань і зміцнення зв’язків із рештою Європи слугували би національним інтересам України.

Проте, ми знаємо, що Україна у співпраці з Росією прийняла рішення використовувати цей нафтопровід у зворотному напрямку для транспортування російської нафти марки «Юралс» і, можливо, казахської нафти із Брод до Одеси і далі через Босфорську протоку. Компанія «Укртранснафта» завершила технічне заповнення трубопроводу минулого місяця, і почалися комерційні перекачування у південному напрямку. Більше того, наскільки нам відомо, прем’єр-міністри Янукович та Фрадков підписали 18 серпня у м. Сочі угоди про довгострокове українсько-російське співробітництво у нафтогазових галузях, і ці угоди є у протиріччі із попередніми домовленостями, за якими Україна підтримувала транспортування Каспійської нафти по цьому трубопроводу. Далі, ми чуємо, що Україна та Росія можуть розглянути додаткові шляхи співробіт¬ництва у нафтогазовій галузі, включаючи підписання довготермінових угод про маршрути та об’єми перекачування росій¬ської нафти через Україну і передачу додат¬кового управлінського контролю компанії «Транснафта». Ми визнаємо, що Україні потрібно співпрацювати зі своєю сусідкою — Росією, але в той же час, ми сподіваємось, що останні події не означають перманентної зміни політики щодо нафтопроводу «Одеса-Броди». Ми побоюємось, що додаткові угоди перекриють існуючі маршрути в півден¬ному напрямку, не гарантуючи при цьому зростання адекватних надходжень з Росії, що таким чином визначить долю нафто¬проводу на роки вперед, примушуючи Укра¬їну відмовитись від можливості диверси-фікувати свої поставки та джерела нафти з одночасним розширенням співпраці з Європою. Вже зараз є інформація, що «Транснафта», яка спочатку обіцяла поставити «до дев’яти мільйонів тон» нафти через «Броди-Одеса» в 2005р., вірогідно, скоротить обсяги перекачки нафтопрово¬дом в південному напрямку в наступному році всього до 4,8 млн. т. Український уряд почав публічно визнавати падіння обсягів, в декількох випадках відмічаючи, що неза¬лежно від остаточного затвердженого обсягу поставок через «Броди-Одеса» загальні обсяги поставок «Транснафтою» в Україну не збільшаться вагомо в наступному році. Це означає, що потоки російської та казахської нафти в Україну можуть бути перенаправлені або перекинуті з інших нафтопроводів або інших транспортних шляхів, таких як залізничні.

Домовленості, що їх було досягнуто в Сочі, як ми розуміємо, містять непрямі припущення стосовно південного напрямку поставок нафти по «Броди-Одеса», але залишають для України можливість змінити цей напрямок, повідомивши російських партнерів всього лише за 90 днів. Проте, процедура може виявитись не такою вже гнучкою, як це видається на перший погляд.

Спеціалісти нафтової галузі говорять, що фінансові умови сочинських домов¬леностей, які стосуються «Броди-Одеса», роблять зворотній реверс досить проблематичним. Ми також відмічаємо, що Європейський Союз підтримує викорис¬тання «Одеса-Броди» для постачання каспійської нафти в Європу. Босфорська протока надто перенавантажена, і транспортувальники нафти шукають способи уникнути довготривалих за¬тримок. Російські компанії, включаючи «Транснафту»,   вивчають  альтернативні можливості обходу Босфору через Туреччину, Болгарію та Грецію. Можливо, іронія є в тому, що ТНК-ВР, яка зіграла вирішальну роль в реверсі «Одеса-Броди», нещодавно почала цікавитись обхідними маршрутами. «Одеса-Броди» являє собою вже існуючий обхідний варіант. Пропозиції подовжити нафтопровід до Польщі та Німеччини або скористатись перевагою його з’єднання з майже завершеною системою «Дружба-Адрія» та Центральною Європою викликали значну зацікавленість. Проте, якщо Україна чекатиме надто довго, щоб повернути «Броди-Одеса» знов на «Одеса-Броди», можуть з’явитись нові обхідні варіанти, а унікальна можливість для України може бути втрачена.

В зв’язку з цим, ми радили б Україні не перекривати потенційні можливості своїх напрямків нафтопостачання і продовжити розгляд пропозицій щодо транспортування каспійської нафти через нафтопровід «Одеса-Броди» до Польщі та Німеччини, або інших країн Європи, добросовісно співпрацюючи з американськими та європейськими партнерами.

Нажмите, чтобы комментировать

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Верх