Лінчевський М.П.
Голова правління ЗАТ “Газтранзит”
ДОСВІД ЗАЛУЧЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РОЗВИТОК ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Газотранспортна система України в даний час потребує значних капіталовкладень для її модернізації. Реконструкція компресорних станцій, оновлення існуючих та будівництво нових магістральних газопроводів – ось неповний перелік завдань, які стоять сьогодні перед нашою державою. У таких умовах актуальним стає питання міжнародного співробітництва. Про приклад такого співробітництва – успішну співпрацю України, Росії та Туреччини у проекті Закритого акціонерного товариства “Газтранзит” з іноземними інвестиціями я хочу Вам зараз доповісти.
ЗАТ “Газтранзит” було створено у 1997 році з метою розширення пропускної здатності газотранспортної системи України для збільшення транзиту російського природного газу в Туреччину і країни Балканського регіону.
Акціонерами Товариства є:
– НАК “Нафтогаз України” – 37% акцій у Статутному фонді;
– ВАТ “Газпром” – 37% акцій;
– турецькі компанії “Турусгаз” – 18% і “Трансбалкан” – 8%.
Через тиждень Товариство відзначатиме шосту річницю свого створення. За цей досить короткий проміжок часу спільними зусиллями акціонерів, працівників та кредиторів було завершено Першу Фазу Проекту ЗАТ “Газтранзит” – будівництво в Одеській області компресорної станції “Тарутине”. Це дозволило збільшити пропускну здатність газопроводу Ананьїв – Тираспіль-Ізмаїл з 16,1 млрд. кубометрів до 20 млрд. кубометрів на рік. У вересні цього року завершено перший етап Другої Фази Проекту – будівництво нового магістрального газопроводу Ананьїв – Ізмаїл, паралельного існуючому, довжиною 70 км. та підводного переходу через р. Дунай. Це дозволяє збільшити пропускну здатність газопроводу ще на 1,6 млрд. кубометрів на рік.
Компресорну станцію “Тарутине” Ви зараз бачите на екрані, її будівництво розпочалося наприкінці 1999 року, а у травні 2001 року станція вже була введена в експлуатацію. Хочу зауважити, що в ході будівництва 99% всього обладнання було поставлено українськими та російськими підприємствами.
КС “Тарутине” – одна із найсучасніших компресорних станцій в Україні. Па ній встановлено три газоперекачувальних агрегати потужністю по 16 МВт та технологічне обладнання, необхідне для нормальної роботи станції у відповідності із сучасними вимогами.
До комплексу КС окрім безпосередньо компресорної станції входять:
– система зовнішнього електрозабезпечення КС;
– очисні споруди з основним каналізаційним колектором;
– житлове містечко для обслуговуючого персоналу КС – предмет нашої особливої гордості.
Фінансування Проекту будівництва КС “Тарутине” базувалося на схемі проектного фінансування. Товариство виступало у ролі замовника будівництва та фінансувало це будівництво за рахунок власних та запозичених коштів. Після завершення будівництва Товариство експлуатує новостворені потужності, а доходи від такої експлуатації є джерелом для повернення позик, залучених для фінансування будівництва.
Структура фінансування Проекту будівництва КС “Тарутине” зараз перед Вами. Близько третини необхідних для реалізації Проекту коштів було надано Акціонерами Товариства як у грошовій, так і в натуральній формі, решту становлять кредитні ресурси.
У цьому Проекті все було вперше:
– цей Проект був першим у газотранспортній системі України за роки незалежності;
– вперше кредити було надано без гарантій уряду України;
– для головного кредитора Проекту – Європейського банку реконструкції та розвитку це був перший проект у газовому секторі України та найбільшим кредитом, наданим без державних гарантій;
– для співкредитора Проекту – Чорноморського Банку Торгівлі та Розвитку – це був перший профінансований ним проект.
Успішна реалізація Першої Фази Проекту дала поштовх для подальшого нарощування обсягів діяльності Товариства. Як я вже казав, на данин час завершено перший етап Другої Фази Проекту – побудовано 76 км другої нитки газопроводу Ананьїв-Ізмаїл. Загальна вартість цього етапу Проекту склала 116 млн. доларів США. Структуру фінансування Ви зараз бачите на екрані. Як видно з діаграми, більшість необхідних коштів було залучено у вигляді кредитів, у тому числі – субординованих кредитів акціонерів Товариства.
Основним кредитором цього етапу Проекту, зважаючи на позитивний досвід співробітництва над проектом будівництва КС “Тарутине”, виступив Європейський банк реконструкції та розвитку. Співфінансуючі банки – Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку, німецький ХюпоФерайнсбанк та Сільськогосподарський банк Греції.
Характерною рисою будівництва об’єктів Другої Фази Проекту – лупінгів на газопроводі Ананіїв-Ізмаїл — є складність рельєфу та багаточисельні річки та пойми. Крім того, вкрай несприятливими були погодні умови будівництва. Але завдяки самовідданій праці численних українських будівельних компаній, які були залучені до будівництва Генеральним Підрядником – турецькою компанією “Трансбалкан”, будівельні роботи на даний час вже завершено, лупінги та підводний перехід прийняті в експлуатацію. Одночасно з будівництвом газопроводу було споруджено оптико-волоконну лінію зв’язку та кабельну лінію електропостачання довжиною понад 100 км., що дозволяє забезпечити високий рівень:
– технологічного зв’язку,
– автоматизації управління газопроводом,
– електропостачання.
Завдяки цьому покращилася також комунікаційна обстановка в населених пунктах, розташованих вздовж траси газопроводу.
Вигоди цього Проекту очевидні для усіх:
– створені нові робочі місця – як на етапі будівництва, так і на етапі експлуатації;
– суттєві кошти у вигляді податків отримує бюджет України;
– Туреччина та країни Балканського регіону мають змогу задовольняти зростаючі потреби у газі;
– Росія отримує надійний шлях для транспорту свого газу;
– Україна збільшує обсяги транзиту російського газу та демонструє іноземним інвесторам – з нами можна і потрібно співпрацювати, адже Проект ЗАТ “Газтранзит” – яскравий приклад цільового використання іноземних інвестицій.
Досвід, набутий нами за час нашої діяльності, дозволяє зробити висновок – нам під силу стати організацією, яка виступить ініціатором, розробником та виконавцем проектів, пов’язаних з реконструкцією газотранспортної системи України. А необхідність та важливість такої діяльності не викликає жодних сумнівів.
Наприкінці своєї доповіді хочу навести деякі цифри, які характеризують діяльність ЗАТ “Газтранзит”:
• Вартість чистих активів Товариства зросла, порівнюючи з 22,3 млн. доларів США на початок 2001 року до 32 млн. доларів США станом на 30 червня 2003 року;
• На кінець поточного року вартість основних засобів прогнозується нами на рівні близько 150 млн. доларів США;
• За нашими прогнозами цьогорічний обсяг комприміювання перевищить показник 2002 року.
